#

English (United Kingdom)Ukrainian (Ukraine)Русский (Russian Federation)

 

Сільськогосподарські дорадчі служби існують майже у 120 країнах світу. Сільськогосподарське дорадництво є основним джерелом безперервного поповнення сільськогосподарських знань та проведення науково-прикладних досліджень.

17 червня 2004 року минув рік, як Верховна Рада України прийняла Закон України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”. А 20 червня 2005 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 210-р схвалено Концепцію Державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на 2006-2009 роки.

Річниця Закону і прийняття Концепції – привід для аналізу зробленого і погляду у майбутнє. В нашій статті ми зосередимося тільки на правовому забезпеченні реалізації Закону України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність” та нормах цієї Коцепції.

Доручено законом...

Основною ознакою сільськогосподарської дорадчої діяльності, яка відрізняє її від інших видів діяльності, є спрямованість на підвищення рівня знань та навичок сільськогосподарських виробників і сільського населення. Особливості такої діяльності встановлюються Законом Цукраїни “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”.

Право на таку діяльність мають, як юридичні – сільськогосподарські дорадчі служби, так і фізичні – сільськогосподарські дорадники - особи, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом. Сільськогосподарські дорадники зобов’язані мати достатню для здійснення діяльності кваліфікацію, а сільськогосподарські дорадчі служби не можуть здійснювати таку діяльність, якщо у їх складі не працює хоча б три сільськогосподарські дорадники та вони не пройшли передбачену цим Законом державну реєстрацію.

Прикінцевими положеннями цього Закону Верховна Рада України доручила Кабінету Міністрів України серед іншого у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Загалом, це стандартне доручення можна знайти у більшості законів.

Закон України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність набрав чинності з 1 січня 2005 року. Методом елементарної арифметики отримуємо кінцеву дату прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, - 1 квітня 2005 року .

... і не виконано

1 квітня 2005 року жоден із документів, передбачених цим Законом, прийнято не було. І таке виконання Законів, на жаль, стало традицією.

Прийняття яких нормативно-правових актів повинен був забезпечити Кабінет Міністрів України? Відповідь на це запитання у тексті Закону України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”.

Один із найчастіше згадуваних у Закону документів – державна цільова програма сільськогосподарської дорадчої діяльності.

Саме цим документом визначаються соціально спрямовані дорадчі послуги, що надаються за рахунок коштів Державного бюджету України і місцевих бюджетів в межах видатків Міністерства аграрної політики та місцевих програм соціально-економічного розвитку.

Слід зазначити, що за Законом органи місцевого самоврядування можуть визначати додаткові соціально спрямовані дорадчі послуги, які надаються за рахунок коштів місцевих бюджетів, відповідно до місцевих програм соціально-економічного розвитку.

Оскільки, надання соціально спрямованих дорадчих послуг, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, проводиться на конкурсній основі, а участь у конкурсі щодо надання соціально спрямованих дорадчих послуг можуть брати тільки суб'єкти дорадчої діяльності, які визнані такими відповідно до цього Закону, то доцільно було б врегулювати й це питання якимось правим актом або внести доповнення до вже існуючих, врахувавши специфіку діяльності дорадчих служб, передбачену Законом.

Один із важливих моментів Закону – громадське регулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності.

Загалом, громадське регулювання якогось виду діяльності не є новим у вітчизняному праві. Низкою законів України передбачені норми, відповідно до яких громадське регулювання певного виду діяльності здійснюється саморегулівною організацією. Такі норми можна зустріти у Законах України “Про третейські суди”, “Про оцінку земель”, “Про недержавне пенсійне забезпечення”, “Про кредитні спілки”, “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, “”Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, “про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”, “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”.

За Законом “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність” саморегулівна організація може: брати участь у розробленні державних цільових програм сільськогосподарської дорадчої діяльності; вести реєстри дорадників, дорадчих служб; здійснювати методичне забезпечення суб'єктів дорадчої діяльності, розробляти і впроваджувати правила їх поведінки; брати участь у професійній підготовці суб'єктів дорадчої діяльності; проводити збір, узагальнення та попередній аналіз інформації про діяльність суб'єктів дорадчої діяльності; здійснювати інші функції, делеговані центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Яка з організацій може виконувати такі функції? Відповідь у Законі: яка об'єднує суб'єктів дорадчої діяльності, тобто сільськогосподарські дорадчі служби, сільськогосподарських дорадників та експертів дорадників і якій за рішенням центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики (читай - Міністерства аграрної політики України) може бути надано статус саморегулівної організації.

А для того, щоб такий статус можна було отримати, Кабінет Міністрів України повинен був встановити порядок визнання статусу саморегулівної організації центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Відсутність такого порядку блокує можливість громадського регулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності.

Щодо можливостей виконувати саморегулівною організацією інші функції, делеговані їй Міністерством аграрної політики: обсяги делегованих саморегулівній організації повноважень та порядок їх реалізації встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Загалом, відсутність такого порядку на етапі становлення системи сільськогосподарських дорадчих служб не є суттєвою перешкодою для її розвитку. Тут можна обмежитися повноваженнями, передбаченими для саморегулівних організацій Законом.

За законом, статут і внутрішні положення саморегулівної організації у частині здійснення функцій, делегованих Міністерством аграрної політики, підлягають погодженню з його боку. Водночас законодавець передбачив моніторинг делегованих повноважень з боку Міністерства, припинення або відкликання таких повноважень аж до позбавлення організації статусу саморегулівної.

Отже, потрібні документи, де було б чітко виписано порядок визнання статусу саморегулівної організації, критерії за якими такий статус надається організації, як і критерії та порядок позбавлення такого статусу, порядок делегування повноважень їх відкликання, порядок реалізації делегованих повноважень, в тому числі інструменти моніторингу, підстави для їх відкликання,

Найважливішим документом для розвитку дорадництва є державна цільова програма сільськогосподарської дорадчої діяльності. Хоча б тому, що Державному бюджеті України на відповідний рік окремим рядком передбачаються кошти для фінансування такої програми, надання соціально спрямованих дорадчих послуг.

Прийняття Програми розширює також можливості для наукових досліджень проблем села, оскільки обов'язковою частиною такої Програми є перелік прикладних наукових досліджень, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Але використати такі кошти можна буде тільки після того, як Кабінет Міністрів України визначить порядок їх використання.

Є ще декілька “але”, які навіть за наявності програми сільськогосподарської дорадчої діяльності та коштів на реалізацію цієї програми, роблять неможливим реальне використання цих коштів дорадчими службами та дорадниками. Про це трохи далі.

Законодавець, розуміючи потребу селян у дорадчих послугах, передбачив й ще один вид підтримки такої діяльності: у державних цільових програмах, спрямованих на розвиток сільського господарства та сільської місцевості, передбачається фінансування дорадчої діяльності в розмірі не менше 5 відсотків коштів, передбачених для цих програм.

Що це означає? Наприклад, якщо у Державному бюджеті України на 2005 рік на реалізацію якоїсь з програм передбачено 300 тисяч гривень, то на фінансування дорадчої діяльності мало б бути передбачено у цій програмі не менше 60 тисяч гривень. Мотиви законодавця нескладно зрозуміти: а хто ж, окрім кваліфікованих дорадників зможе якісно донести до селян зміст та тонкощі цих програм? Окрім того, й самі дорадчі служби, дорадники конкуруватимуть за отримання таких коштів, оскільки вони беруть участь у виконанні державних цільових програм на конкурсних засадах, та ще й у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Закон передбачає також, що у разі необхідності суб'єкти дорадчої діяльності можуть залучати до участі у здійсненні дорадчої діяльності інших дорадників або фахівців, а також суб'єктів підприємницької діяльності. Умови залучення інших осіб до дорадчої діяльності доцільно було б також відобразити у зазначеному тут порядку.

Поки що не вдалося знайти державну цільову програму, спрямовану на розвиток сільського господарства і сільської місцевості, у якій були передбачені оті самі 5% для фінансування дорадчої діяльності.

Тепер про згадані вище “але”.

Ми вже зазначали, що саморегулівна організація суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності може вести реєстри дорадників і дорадчих служб, а Положення про реєстри дорадників і дорадчих служб, порядок їх ведення, форма сертифіката, порядок його видачі, зупинення дії та/або анулювання затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Тема реєстрів дорадників і дорадчих служб є надзвичайно важливою як для споживачів дорадчих послуг, так і для суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності – дорадчих служб, дорадників та експертів-дорадників.

Стаття 12 цього Закону передбачає, що підприємства, установи, організації та фізичні особи не мають права використовувати у своїх найменуваннях термін сільськогосподарська дорадча служба" чи називатися дорадниками або експертами-дорадниками, якщо вони не виконали вимог, передбачених цим Законом.

Існування цієї статті пояснюється декількома аргументами: необхідністю захисту бренду “дорадча служба”, можливістю органів влади, насамперед – Міністерства аграрної політики України, планувати надання соціально необхідних дорадчих послуг . Сертифікат, який підтверджує реєстрацію дорадчої служби як такої, її внесення до реєстру дорадчих служб, є формою певної державної гарантії якості послуг, що надає така служба. У випадку невідповідності вимогам, дорадчим службам може бути відмовлено у реєстрації, що тягне за собою відповідні наслідки, передбачені цим законопроектом у подальших статтях: неможливість використовувати у власній назві термін “дорадча служба”, неможливість брати участь у реалізації програм сільськогосподарської дорадчої діяльності в частині надання соціально необхідних дорадчих послуг.

З іншого боку, відсутність правових актів, що стосуються реєстру дорадчих служб і дорадників не дають можливості створити такий реєстр. Відсутність реєстру, у свою чергу, не дає права жодній фізичній особі називатися дорадником і, відповідно, юридичній особі – дорадчою службою. Така патова ситуація, породжена Міністерством аграрної політики, потребує негайного розв'язання. Оскільки може вийти так: Уряд прийме програму сільськогосподарської дорадчої діяльності, будуть виділені на це кошти, але отримати їх не зможе ніхто, оскільки ті особи, що будуть називати себе дорадчими службами, дорадниками, не будуть такими відповідно до букви Закону про сільськогосподарську дорадчу діяльність

Інше “але”. До занесення до реєстру дорадник мусить отримати кваліфікаційне свідоцтво - документ, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки сільськогосподарського дорадника, сільськогосподарського експерта-дорадника за програмою базової підготовки для самостійного здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності. Положення про кваліфікаційне свідоцтво, його форму та порядок видачі, зупинення дії та/або анулювання теж мало підготувати та затвердити Міністерство аграрної політики.

Годі вже й говорити про фінансування професійної підготовки дорадників цим міністерством, оскільки – знову ж – немає державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності.

Незавершеність правового врегулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності створює проблеми й для органів місцевого самоврядування. Відповідно до Закону, органи місцевого самоврядування можуть визначати додаткові соціально спрямовані дорадчі послуги, які надаються за рахунок коштів місцевих бюджетів, відповідно до місцевих програм соціально-економічного розвитку. Низка областей, районів вже виділяє чи планує виділити кошти на дорадчу діяльність. Тут й виникає запитання: а як використати ці кошти. Й шукають на місцях обхідні шляхи. Кому це потрібно?

залізна позиція і залізний порт

Позицію Міністерства аграрної політики України (так і хочеться сказати – “залізну позицію”) намагалися змінити учасники ІV-ої міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи диверсифікації сільськогосподарського виробництва в Україні. Роль сільськогосподарського дорадництва», яка проходила у м. Залізний Порт Херсонської області , прийнявши 10 червня 2005 року звернення до Прем’єр-міністра України Ю.В.Тимошенко.

У зверненні йшлося про те, що на виконання доручення Кабінету Міністрів України № 31807/1/1-04 від 16 липня 2004 року, Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України протягом двох місяців (з дна прийняття Закону - Авт.) підготувала й передала Міністерству аграрної політики проекти всіх нормативно-правових актів на виконання Закону України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”.

На жаль, до цього часу, заявляють учасники конференції, нормативно-правові акти, що випливають із Закону не прийняті. Це не дає можливості селянам отримувати передбачені ним соціально спрямовані дорадчі послуги, не дозволяє використовувати для цього можливостей мережі дорадчих служб, стримує розвиток у державі c ільськогосподарського дорадництва, діяльність якого спрямована на підвищення прибутковості господарювання на селі, поліпшення добробуту сільського населення та розвиток сільської місцевості.

 Учасники конференції просили Прем’єр-міністра прискорити подання Міністерством аграрної політики та прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів на виконання Закону України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”.

Мабуть, таки подіяло звернення до Прем'єр-міністра: Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 210-р 20 від червня 2005 року схвалив Концепцію державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на 2006-2009 роки. Можливо громадськості, професійним організаціям варто частіше використовувати публічне апелювання до керівників держави: є шанс бути почутими.

Концепція як крок до програми

Відповідно до Закону України “Про державні цільові програми” схвалення концепції програми та прийняття рішення щодо розроблення проекту програми, визначення державного замовника та строків її розроблення є однією зі стадій розроблення та виконання державної цільової програми

У розпорядженні Кабміну це відображено: Мінагрополітики, якого визначено державним замовником, разом із Мінфіном. Мінекономіки, Мін'юстом, Держпідприємництвом, Українською академією аграрних наук, Національним аграрним університетом повинен розробити та подати до 1 листопада 2005 р. на розгляд Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на 2006-2009 роки.

Метою Програми має стати реалізація державної політики, спрямованої на задоволення потреб сільськогосподарських підприємств, особистих селянських і фермерських господарств, а також сільського населення у поглибленні професійних знань і вдосконаленні практичних навичок та підвищенні ефективності конкурентоспроможного господарювання.

Головна проблема для розв'язання якої розробляється Державна цільова програма сільськогосподарської дорадчої діяльності , полягає в тому, що в ході аграрної реформи різко зросла кількість суб'єктів господарювання у сільському господарстві, а більшість їх керівників ще не оволоділа сучасними підходами до господарювання і збуту власної продукції, тому доходи не забезпечують розширеного відтворення галузі., тобто відбулося зниження агроресурсного потенціалу

Головними причинами, які породили цю проблему, є:

 неготовність керівників сільськогосподарських підприємств до самостійного прийняття управлінських рішень та майнової відповідальності за прибутковість аграрного бізнесу ;

відсутність досвіду практичної роботи в умовах ринкової економіки;

недостатня кількість висококваліфікованих спеціалістів у галузі сільського господарства;

низький рівень обізнаності з новітніми досягненнями сільськогосподарської науки та відсутність практичних навичок інноваційного розвитку в умовах обмежених, фінансових, матеріальних та інших ресурсів;

нерозвинутість ринкової та соціальної інфраструктури у сільській місцевості, особливо такої її важливої складової, як інформаційно-консультаційне забезпечення товаровиробників;

відсутність ефективних механізмів співпраці аграрної науки, освіти і сільського господарства.

Концепцією визнається, що діючі сільськогосподарські дорадчі служби мають сьогодні обмежені можливості, вони не здатні задовольнити дедалі зростаючі потреби сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення у дорадчих послугах, тому основними завданнями Програми є:

формування мережі сільськогосподарських дорадчих служб і системи поширення інформації з питань аграрної економіки, технологій, управління, маркетингу, обліку, оподаткування, права, екології тощо;

забезпечення стимулювання прикладних наукових розробок, сприяння створенню інформаційних ресурсів, необхідних для ефективного ведення сільського господарства;

організація розвитку сучасної інфраструктури для забезпечення стабільного функціонування аграрного ринку;

запровадження інноваційно-інвестиційних методів господарювання;

організація надання послуг органам виконавчої влади і органам місцевого самоврядування з питань підготовки а виконання планів соціально-економічного розвитку сільської місцевості.

За Концепцією проблема надання дорадчих послуг може бути розв'язана за двома варіантами.

Перший варіант: споживачі дорадчих послуг повністю оплачують їх вартість.

Другий варіант: за рахунок бюджетних коштів надаються тільки соціально спрямовані дорадчі послуги, що необхідні сільському населенню та мають найбільший соціальний ефект, інші види послуг пропонуються за рахунок їх замовників.

Перший варіант складно реалізувати на теперішньому етапі через низьку платоспроможність сільського населення, що значно звужує спектр і якість послуг, які селяни можуть отримувати.

Другий варіант, за концепцією, сьогодні є більш прийнятним, оскільки хоча б мінімум послуг сільське населення зможе отримати. З іншого боку, фінансування надання послуг є більш ефективним способом використання бюджетних коштів, ніж створення та утримання державної, яка б надавала дорадчі послуги. Хоча в організаційному плані – це найпростіший варіант донесення дорадчих до споживачів – сільського населення.

За Концепцією, у програмі повинні бути виділені два блоки проблем, які повинні вирішувати дорадчі служби - проблеми сільського господарства, тобто – сільськогосподарського виробництва та проблеми розвитку сільської місцевості, в тому числі соціальні, що відповідає духу Закону про сільськогосподарську дорадчу діяльність.

Засобами розв'язання проблеми мають стати консультації, інформування сільськогосподарських підприємств та сільського населення, розроблення та реалізація типових модульних проектів, тісна співпраця з наукою, розвиток інфраструктури аграрного ринку, надання допомоги громадам у сфері розв'язання проблем несільськогосподарського характеру.

Щодо фінансування дорадчої діяльності, то у Концепції наголошується, що загальнодержавний рівень проблеми зумовлює обов'язковість централізованого бюджетного фінансування у поєднанні з виділенням коштів місцевих бюджетів, а також залученням коштів підприємств, установ та організацій усіх форм власності та фізичних осіб.

Важливо, що у Концепції підтверджується одна з норм Закону, а саме: у державних цільових програмах, спрямованих на розвиток сільського господарства та сільської місцевості, передбачаються кошти для фінансування дорадчої діяльності в розмірі не менш як 5 відсотків, передбачених для цих програм.

І найважливіше: орієнтовний обсяг фінансового забезпечення виконання Програми з державного бюджету становить 314 млн. гривень. Тобто, якщо така Програма буде прийнята, до сільськогосподарські дорадчі служби та дорадники у середньому щорічно можуть надавати послуги на суму 78,5 мільйонів гривень. Сказати, що це багато – злукавити. Та й розподіл коштів за роками не буде рівномірним. Але це краще, ніж нічого. Головне, щоб знову не приходилося долати “залізну позицію”...

Бо тоді не отримаємо очікуваних результатів: реалізацію євро інтеграційних планів України, підвищення ефективності та подоланню збитковості сільськогосподарського виробництва, розширення сфери зайнятості сільського населення, поліпшенню його добробуту, заохочення молоді до роботи й проживання в сільській місцевості, розвиток сільських населених пунктів.

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Н АК А З 

“ 11” липня 2005 р.                м. Київ                                                №  311

Про професійне навчання дорадників та експертів-дорадників

На виконання статті 10 Закону України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність” щодо професійного навчання дорадників та експертів-дорадників

НАКАЗУЮ

1.    Затвердити систему професійного навчання дорадників та експертів-дорадників (додається).

2.    Визначити, що професійне навчання дорадників та експертів-дорадників проводиться на базі аграрних вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації та інститутів післядипломної освіти, стажування – на базі діючих дорадчих служб.

3.    Ректорам Національного аграрного університету, Подільського державного аграрно-технічного університету, Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Таврійської державної агротехнічної академії, Полтавської державної аграрної академії, які набули досвіду у підготовці фахівців для дорадчих служб:

3.1.  До 15 серпня 2005 року надати Міністерству аграрної політики України пропозиції щодо можливих обсягів і строків підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації дорадників.

3.2. Забезпечити розробку навчально-тематичних планів і програм для професійного навчання дорадників та експертів-дорадників на всіх його етапах.

4.  Департаменту аграрної освіти та науки (Бойко М.Ф.), Департаменту фінансово-кредитної та податкової політики (Зуб Г.І.) щорічно відповідно до замовлень аграрних вищих навчальних закладів та дорадчих служб здійснити планування та передбачити відповідні кошти з Державного бюджету України для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації дорадників в межах фінансування Державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності.

5.    Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра
Мельника С.І.

Міністр                                                                             О.П. Баранівський

                                                                                       

ЗАТВЕРЖДЕНО
Наказ Мінагрополітики
„11” липня 2005 року № 311

Система
професійного навчання дорадників та експертів-дорадників

Напрями професійного навчання

Вимоги до контингенту студентів і слухачів

Тривалість навчання

Документ про освіту

Підготовка

Студенти денної та заочної форм навчання на рівні (ОКР) магістра за спеціальністю “Менеджмент організації” і спеціалізацією “Інформаційно-консультаційна діяльність в АПК”

до 360 год.

за вибором студента

Диплом магістра за спеціальністю “Менеджмент організацій” з відміткою спеціалізації в додатку диплома з наступним відпрацюванням не менше 2-х років у дорадчій службі

Перепідго-товка

Фахівці, які мають спеціальність “Менеджмент організації” зі спеціалізацією “Інформаційно-консультаційна діяльність в АПК”і працювали за фахом не менше 2-х років

 

Працівники, які мають повну вищу освіту і працювали за фахом не менше 3-х років

36 год. на базі аграрних ВНЗ та інститутів післядипломної освіти

 

72 год. на базі аграрних ВНЗ та інститутів післядипломної освіти

Кваліфікаційне свідоцтво дорадника

 

 

 

Кваліфікаційне свідоцтво дорадника

Підвищення кваліфікації

Дорадники і експерти-дорадники, які мають кваліфікаційне свідоцтво і проходять підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п’ять років

 

Участь дорадників і експертів-дорадників у цільових семінарах відповідно до їх компетенції та професійних інтересів

Стажування на базі діючих дорадчих служб

36 год. на базі аграрних ВНЗ та інститутів післядипломної освіти

Згідно з планом семінару

 

Згідно з планом семінару

Відмітка у свідоцтві дорадника чи експерта-дорадника про підвищення кваліфікації

 

-

 

Довідка про проходження стажування


Начальник Департаменту
аграрної освіти та науки                                М.Ф. Бойко

  
  
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Мінагрополітики
„11” липня 2005 року № 311
 

Система професійного навчання дорадників та експертів-дорадників

1. Ця система розроблена у відповідності до статті 10 Закону України „Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”.

2. Аграрні вищі навчальні заклади та інститути післядипломної освіти здійснюють базову підготовку фахівців, які після певного стажу роботи та професійного навчання і складання відповідного іспиту отримують кваліфікаційне свідоцтво сільськогосподарського дорадника .

3. Схема професійного навчання наступна:

повна вища освіта, стаж роботи 3 роки на посаді за отриманою спеціальністю, двотижневий курс базової професійної підготовки дорадників та двотижневе стажування у дорадчій службі, складання іспиту;

повна вища освіта, стаж роботи 3 роки на посаді за отриманою спеціальністю, навчання в магістратурі за спеціалізацією з дорадництва та кваліфікаційний іспит;

повна вища освіта за спеціальністю “Менеджмент організацій”, спеціалізація “Інформаційно-консультаційна діяльність в АПК”, стаж роботи 3 роки у дорадчій службі на посаді асистента дорадника і складання іспиту.

4. Підвищення кваліфікації дорадників, експертів-дорадників, професорсько-викладацького складу навчальних закладів, які здійснюють навчання дорадників, і мають кваліфікаційне свідоцтво дорадника чи експерта-дорадника, здійснюється не рідше одного разу на п`ять років на базі аграрних вищих навчальних закладів та інститутів післядипломної освіти шляхом проходження двотижневих курсів. При цьому на зворотній стороні кваліфікаційного свідоцтва робиться відмітка про підвищеня кваліфікації сільськогосподарського дорадника та сільськогосподарського експерта-дорадника.

Начальник Департаменту
аграрної освіти та науки                                                     М.Ф. Бойко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Загальними зборами Національної асоціації
сільськогосподарських дорадчих служб України

Протокол №2 від 22 грудня 2004 року

Президент Асоціації                                              Роман ШМІДТ

Слід зазначити, що автори законопроекту допустилися певної помилки, записавши, що Закон набирає чинності з 1 січня 2005 року. Така дата дозволила органам виконавчої влади попередньої каденції (насамперед, Міністреству аграрної політики України та Кабінету Міністрів України) практично ігнорувати роботу з прийняття передбачених Законом нормативно-правових актів до набрання ним чинності. Запис пункут 3 Прикінцевих положень цього Закону в редакції «Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня прийняття цього Закону:” і далі за текстом. Тодіб з набранням чинності цим Законом були готовими й необхідні для його ефективної реалізації нормативно-правові акти.

Автори статті відносять, в першу чергу, це на свою адресу, оскільки є співавторами цієї законодавчої ініціативи.

Новини

Понеділок, 20 листопада 2017
Визначені переможці конкурсу «Кращий студент СНАУ - 2017»
День студента у Сумському національному аграрному... Детальніше...
Понеділок, 20 листопада 2017
Розпочалася спартакіада СНАУ: перші результати
Минулого тижня розпочалася традиційна спартакіада... Детальніше...
П'ятниця, 17 листопада 2017
Навчальний семінар по цілям сталого розвитку
У Сумському національному аграрному університеті... Детальніше...
П'ятниця, 17 листопада 2017
Студенти СНАУ вчилися протистояти корупції
Студенти Сумського національного аграрного... Детальніше...
П'ятниця, 17 листопада 2017
17 листопада – День студента!
Вітаємо студентів Сумського національного аграрного... Детальніше...
П'ятниця, 17 листопада 2017
«Срібло» СНАУ у змаганнях з настільного тенісу
15-16 листопада 2017 року відбулися змагання з... Детальніше...
П'ятниця, 17 листопада 2017
В університеті привітали аграріїв з професійним святом
19 листопада Україна відзначатиме День працівників... Детальніше...
П'ятниця, 17 листопада 2017
Високе визнання нової 18-ї архітектурної школи на Україні, себто на Сумщині
Погожої осінньої днини д. арх., проф., завідувач... Детальніше...
Середа, 15 листопада 2017
Круглий стіл для аграріїв був проведений у Сумському НАУ
15 листопада 2017 року, напередодні Дня працівників... Детальніше...
Середа, 15 листопада 2017
Сумських школярів запросили до СНАУ на виставку
15 листопада 2017 року на першому поверсі головного... Детальніше...
Середа, 15 листопада 2017
Викладачі СНАУ підвищують професійну майстерність
В Сумському національному аграрному університеті з 13... Детальніше...
Вівторок, 14 листопада 2017
У СНАУ провели семінар для працівників компанії «Глобино»
Співпраця Сумського національного аграрного... Детальніше...
Понеділок, 13 листопада 2017
Науковці з Польщі обговорили у СНАУ напрямки співпраці
9-11 листопада в Сумах відбулися Дні польської... Детальніше...
Понеділок, 13 листопада 2017
Студент СНАУ Максим Березін увійшов до складу збірної команди України
10-11 листопада 2017 р. у м. Суми відбувся Чемпіонат... Детальніше...
Понеділок, 13 листопада 2017
Тиждень інженерно-технологічного факультету
На інженерно-технологічному факультеті вже існують... Детальніше...

Новини коледжів СНАУ

Понеділок, 13 листопада 2017
Аграрні коледжі Сумщини та Чернігівщини змагалися на конкурсі
Нещодавно на базі Путивльського коледжу СНАУ... Детальніше...
Четвер, 19 жовтня 2017
Україна-Німеччина: співпраця триває
У Глухівському агротехнічному інституті імені С.А.... Детальніше...
Вівторок, 03 жовтня 2017
Регіональна нарада за участю викладачів української філології ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації
27 вересня 2017 року вересня на базі Маловисторопського... Детальніше...

Пряма мова

Володимир Ладика, ректор СНАУ: Говорячи про підсумки вступної кампанії – 2017, мені приємно відзначити, що загалом вона виявилася вдалою для Сумського національного аграрного університету: у цьому році студентська... Детальніше...

Вiдео про СНАУ

   


©2015 Сумський національний аграрний університет. Офіційна сторінка.