English (United Kingdom)Ukrainian (Ukraine)Русский (Russian Federation)

kovalenkoМикола Коваленко, проректор з науково-педагогічної, економічної та інноваційної діяльності:

Перш за все варто сказати, що університет для мене є по суті рідним, адже саме тут я отримав вищу освіту на економічному факультеті. І коли я закінчив його у 1991 році, то Іван Миколайович Брюховецький, на той час ректор, напевне, побачив у мені певний потенціал та запропонував створити планово-фінансовий відділ, який я і очолив, реалізовуючи на практиці ідеї Івана Миколайовича, на той час доволі прогресивні й новітні. Так, саме ми перші в Сумській області почали навчати студентів на комерційній основі, і в 1995 році у нас кількість бюджетних і комерційних коштів була майже однаковою. А потім вже і педагогічний, і політехнічний інститути у нас переймали цей досвід. Адже раніше ніхто ніколи цим не займався, бо 100-відсотково всі навчальні заклади фінансувалися з бюджету.

Але займалися ми не тільки тим, що запровадили комерційну форму навчання. Так, ми повернули у власність університету свою котельну, яку самі ж і будували, і, оскільки газ тоді був дешевший, то ми заробляли ще й постачанням тепла та економили власні кошти. Запровадили виготовлення столярних виробів у власному столярному цеху, дерево обробляли, будували теплиці, обробляли землю, тобто, крім основної роботи – навчання студентів, ми вчилися заробляти кошти всіма доступними способами.

Як відомо, у 1997 році в університеті змінилося керівництво, ректором став Олександр Царенко, який запропонував мені посаду проректора з фінансових питань. Потім, починаючи з 1999 року, я працював у Сумській обласній державній адміністрації, в мої задачі входило реформування аграрного сектору, розпаювання землі, під час якого йшла приватизація земель аграрного призначення. Нам вдалося за 2 роки увійти до п’ятірки кращих областей по аграрному сектору. Тоді я отримав нагороду від Кабінету Міністрів за результати роботи.

Після того я працював першим заступником генерального директора – фінансовим директором Харківського тракторного заводу, і це був дуже корисний і позитивний досвід: за півтора роки моєї роботи з потенційно збиткового підприємства, яке щомісяця отримувало 10-15 мільйонів гривень збитків, завод став рентабельним.

Моїм наступним місцем роботи стала державна акціонерна компанія «Хліб України». Задача стояла непроста: упродовж півроку  ліквідувати борг в 1 мільярд 146 мільйонів гривень. Але зі зміною найвищого керівництва в країні я потрапив у такі умови, що для того, щоб залишитися на посаді, я мав вступити до однієї з партій, а я завжди залишався поза політикою, я виробничник, тому пішов з цієї посади у бізнес, де працював з 2005 по 2011 роки. Там заробив певний капітал, яким користуюся і до цього часу.

Посаду проректора з науково-педагогічної, економічної та інноваційної діяльності у Сумському національному аграрному університеті ректор Володимир Ладика запропонував мені, напевне, ще й тому, що ми давно знаємо один одного, працювали разом, у нас однакові підходи до реалізації ідей, створення команди, у нас дуже багато спільних рис.  Я впевнений, що Володимир Іванович – саме той керівник, який може вивести наш навчальний заклад у лідери.

Що ж стосується мого бачення своєї місії на посаді проректора з фінансової діяльності, то я маю задачу організувати детальний аналіз фінансової діяльності СНАУ, складання економічних прогнозів тощо. Я маю чіткий план: перший етап, що триватиме 2-3 місяці, – це систематизація використання трудових, матеріальних та грошових ресурсів; а вже з липня ми плануємо впроваджувати систему оптимізації, пов’язану з економією ресурсів, а також упорядкування трудових відносин. І паралельно – розвиток системи додаткових надходжень. Один з кроків – це збільшення кількості іноземних студентів. Я впевнений, що в цьому році нам вдасться стабілізувати фінансове становище. Ми плануємо створити перехідний залишок, тому що надходження фінансових ресурсів в університеті не є рівномірним, воно коливається – у першому та третьому кварталі зазвичай виникають проблеми, які стабілізуються у другому та четвертому.

Також звернемо увагу на виробництво: будемо планувати роботу кожної структури, яка заробляє гроші. Суть цього полягає в одному: ні ректор, ні проректори не в змозі самостійно збільшити економічні результати без створення системи мотивації керівникам середньої ланки. Тобто кожен повинен мати розуміння: якщо він заробляє кошти для університету, тим самим він зміцнює й свою матеріальну базу, збільшує заробітну плату своїх співробітників. Законодавство України дозволяє заробляти додаткові кошти, а в університеті є для цього необхідна матеріальна база. Але люди цим не займаються, бо не мають мотивації. Я не кажу, що у нас щось організовано неправильно, зовсім ні, просто на сьогоднішній день склалися такі умови, що виш практично стабілізувався, вийшов на нормальний режим роботи, але тут знову піднявся долар – з 8 гривень до 25. До того ж підняли мінімальну заробітну плату, тобто витрати різко зросли, а підняти суму за навчання настільки, щоб це було рентабельним, ми не можемо, бо ринок навчальних послуг диктує ціни. Тому треба шукати шляхи додаткового заробітку, в тому числі у науковій діяльності, яка може бути дуже прибутковою. В університеті на сьогодні вже склалася велика когорта молодих докторів наук, яким немає ще й 40 років, це велика перспектива для СНАУ.

Взагалі хотів би ще раз підкреслити, що в Україні за аграрним сектором – майбутнє. І вже років через три ми це відчуємо: на сьогоднішній день є потреба у продуктах харчування в усьому світі, але самостійно Україна на цей ринок не зайде. Сьогодні кожен агрохолдинг займається цим питанням самостійно, і фактично 40% продукції у нас експортується. Але коли будуть створені умови і відкриються ринки Євросоюзу, щоб виходити на них вже на рівні держави, то будуть дуже затребувані фахівці, спроможні працювати у нових технологічних умовах.

Мені дуже подобається система, що склалася в українських агрохолдингах щодо відбору студентів. У залежності від рівня знань молодому спеціалісту агрохолдинги спроможні запропонувати заробітну плату на рівні 30-50 тисяч гривень на місяць для управлінської ланки. Звісно, такий фахівець, крім глибоких знань, повинен володіти сучасними технологіями виробництва та добре знати іноземну мову. Другий рівень – це вузькопрофільні спеціалісти із заробітною платою від 10 до 20 тисяч гривень. І третя категорія – це пересічні фахівці із зарплатою 5-10 тисяч. Тобто кожен студент вже мас може визначати свої майбутнє – старанно вчитися, опановувати нові технології, вчити іноземну мову, тим більше, що ці всі можливості СНАУ їм може надати.

На жаль, особисто я не володію іноземною мовою, але я планую її вивчити. Я з оптимізмом дивлюся у майбутнє нашого університету і впевнений, що наш колектив має всі можливості для самореалізації.

Новини

П'ятниця, 26 травня 2017
Іноземні студенти мають талант!
24 травня 2017 року в МРЦ СНАУ відбувся концерт іноземних... Детальніше...
П'ятниця, 26 травня 2017
Футбольна команда СНАУ стала чемпіоном області!
23-25 травня 2017 року на базі футбольного центру "Барса"... Детальніше...
Четвер, 25 травня 2017
Студенти факультету агротехнологій та природокористування – у трійці кращих
Днями на базі факультету агротехнологій... Детальніше...
Четвер, 25 травня 2017
Студенти СНАУ беруть участь у XIX Зльоті іменних стипендіатів
24 травня 2017 року урочистим відкриттям у Києві... Детальніше...
Четвер, 25 травня 2017
У СНАУ відбулися міжнародні конференції
Розвиток аграрного сектору економіки здебільшого... Детальніше...
Середа, 24 травня 2017
У СНАУ підписали Меморандум про співпрацю з владою і бізнесом
Підписанням Меморандуму означили свою готовність до... Детальніше...
Середа, 24 травня 2017
Ювілей СНАУ: вітання, нагороди, здобутки
Урочистостями, що відбулися 23 травня 2017 року у залі... Детальніше...
Середа, 24 травня 2017
Центр точного землеробства відкрився у СНАУ
З поточного навчального року у Сумському... Детальніше...
Понеділок, 22 травня 2017
СНАУ на День кар’єри частував ковбасою й сиром власного виробництва
19 травня 2017 року в конгрес-центрі СумДУ відбувся захід... Детальніше...
Понеділок, 22 травня 2017
Завершилася спартакіада СНАУ
Минулого тижня відбулися змагання з пляжного... Детальніше...
Понеділок, 22 травня 2017
40-річчю СНАУ присвячується
Під таким девізом пройшов «Фестиваль студентської... Детальніше...
Понеділок, 22 травня 2017
Проект RISE впроваджується у СНАУ
У лютому 2017 року Сумський національний аграрний... Детальніше...
Понеділок, 22 травня 2017
Студенти СНАУ – серед призерів олімпіади з ґрунтознавства
8-19 травня 2017 року відбувся ІІ етап Всеукраїнської... Детальніше...
Неділя, 21 травня 2017
Принципам органічного тваринництва навчали у СНАУ
15-16 травня 2017 року в Сумському національному... Детальніше...

Пряма мова

Микола Коваленко, проректор з науково-педагогічної, економічної та інноваційної діяльності: Детальніше...

Вiдео про СНАУ

   

Лічильник


©2015 Сумський національний аграрний університет. Офіційна сторінка.